Складові прямої та прихованої емісії органи державної влади припинили публікувати з вересня 2014 року, інші дані або застарілі, або м’яко кажучи, викликають стурбованість та недовіру.

Так, не зважаючи на те, що за вікном листопад 2014 року, Національний банк України досі не розмістив на офіційному інтернет-сайті монетарний звіт за 3 квартал 2014 року.

На сайті Міністерства фінансів України останні відомості щодо обсягу облігацій внутрішньої державної позики, які знаходяться в обігу, приведені станом на 10 вересня 2014 року, і це при тому, що щонайменше один раз на тиждень з’являються повідомлення про : «Успішне розміщення таких облігацій на суму, яка або наближається до 1 млрд. грн., або перевищує».

Питання того, як відбувається це «розміщення», ГО «Публічний аудит» детально досліджувалось в попередні рази. Вважати вдалим викуп таких облігацій Національним банком України «нововідчеканеними» електронними гривнями можуть тільки романтики.

Аналогічна ситуація має місце і з відомостями про обсяги кредитів, що надаються НБУ для рефінансування комерційних банків: кожного тижня інформаційний простір майорить такими повідомленнями, при чому про мільярди гривень для підтримки ліквідності банківської системи.

Єдине питання, на яке відповідь відсутня це — звідки у НБУ стільки гривні?».

Сподіваємось, що це помилка, але НБУ це монополіст з «виробництва» грошей, і йому їх виробити не коштує майже нічого, між тим результати такої «мануфактури», спостерігаються всіма.

За таких умов, коли реальна інформація про економічний стан України отримується «по-крупинкам», єдиним маркером для громадян для прийняття рішень щодо розміщення капіталів є офіційні повідомлення осіб, які уособлюють економічну політику Держави, їх послідовність, та причинно-наслідковий зв’язок між словами та подальшим розвитком подій.

Наразі, за відсутності інших даних, не можна не брати до уваги, а навпаки, слід ретельно аналізувати слова головного банкіра країни, як індикатори стану валютного ринку.

Напередодні призначення на посаду голови Національного Банку України у розширеному інтерв’ю Валерія Гонтарева, зокрема, зазначила, «що за її розрахунками, при курсі американського долара — 11, 5 гривня недооцінена на 17 відсотків щодо інших валют. Коли ситуація економічна та політична стабілізується, вона очікувала посилення курсу до 9.8 — 10, 7грн./1$ ».

При цьому, було зазначено, що експортери притримують валютну виручку для того, щоб продати її за вищою ціною, а у імпортерів великого попиту немає, оскільки товар на полицях залежується, тому, за її словами, ринок чекає на сигнал НБУ, якому необхідно терміново стабілізувати ситуацію і перестати посилатись на вільне курсоутворення.

Зазначені слова майбутньої Голови НБУ всиляли оптимізм, однак, як показав час, вони не матеріалізувались у відповідні дії на практиці.

Так, на момент призначення пані Гонтаревої на посаду голови НБУ, 18.06.14 середньозважений курс гривні до долару на міжбанківському валютному ринку складав 11, 8 грн.

«Стабілізація курсу» протягом кінця вересня — жовтня 2014 на рівні 12,95 грн. за 1 американський долар, як вважаємо, вже зараз зрозуміло всім, було нічим іншим, як одним із засобів збереження політичних рейтингів напередодні парламентських виборів.

По завершенню виборів, можливості та важелів для стримування курсу на цій позначці у регулятора фактично вичерпались, в силу розуміння необхідності здійснювати платежі на користь Газпрому. Більше того, зникла в цьому необхідність, — українці зробили свій вибір, на найблищий рік, питання з виборами для політиків закрите, тому почалось те, про що йтиметься далі.

Зважаючи на це, 03.11.14, голова НБУ, повідомила населенню здалося б оптимістичні дані щодо економічної ситуації в Україні: «Металургія (за рахунок маріупольських металургійних заводів, які налагодили цикл виробництва, і в зв’язку із чим ситуація із валютною виручкою від експорту покращиться) та сільське господарство ростуть, падіння промисловості сповільнилось, падіння ВВП за 9 місяців менше ніж очікувалось, як наслідок прогноз падіння ВВП в річному вимірі покращено з мінус 9 до мінус 7 відсотків».

Того ж дня, анонсовано домовленість НБУ та МВФ про те, що оплата за газ здійснюватиметься за рахунок золотовалютних резервів.

Доречі, ще в серпні 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 04.08.14 «Про збільшення статутного капіталу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зобов’язано НАК «Нафтогаз України» використати кошти, отримані від реалізації облігацій внутрішньої державної позики (63,2 млрд. грн.), для купівлі та резервування 3, 1 млрд. доларів США на рахунку Компанії, відкритому у Національному банку.

З даного приводу, вбачається доцільнішим здійснювати купівлю валюти для цих потреб поступово, невеликими пакетами на міжбанківському ринку?

Того ж дня Голова НБУ повідомила, про скасування двох заборон на валютні розрахунки з імпорту, встановлені постановою №540 (доречі, зазначену постанову прийнято 29.08.14 та підписано Гонтаревою В. О.)

Крім цього, за її словами наступним кроком може бути скасування обмежень з дострокового вилучення валютних депозитів. «Це обмеження було недоцільне ще на момент його введення», — сказала вона, і зазначила, що на даний час ці заходи заважають повернути гроші у банківську систему. (обмеження введено 30.05.14 на підставі постанови Правління НБУ №328 )

Також, голова НБУ повідомила, що регулятор має намір скасувати заборону на виплату банками дивідендів, оскільки це утискає права інвесторів. «Якщо ми з вами цього не зробимо, то ні про який новий прихід сюди великого бізнесу і великих зарубіжних грошей не можна буде навіть мріяти», — сказала вона (обмеження введено постановою Правління НБУ №591 від 22.09.14).

Останні два твердження діаметрально протилежні тому, що було сказано пані Гонтаревою вже за 7 днів, а саме 10.11.14, а саме про намір НБУ внести до Верховній Раді України законопроект, яким заборонити дострокове зняття депозитів і розрахунків готівкою на суму більше 1000 євро на добу. Такі заходи, за її словами, повинні збалансувати банківську систему, оскільки станом на сьогодні будь-який депозит перетворився на рахунок за вимогою.

Вбачається, що всім без виключення громадянам (і пересічним, і спеціаліста з фінансів) і бізнесу стає незрозумілим, коли Голова НБУ протягом тижня змінює свої думки щодо стратегії розвитку банківської системи країни.

Реагуючи на стрімке падіння гривні на міжбанківському валютному ринку, яке на той момент досягло 15 гривень за 1 американський долар, 07.11.14 голова НБУ черговий раз «заспокоїла» населення: «Ситуація залишається контрольованою. У разі, якщо ринок не впорається, нам доведеться посилити адміністративні заходи і знову почати проводити інтервенції, але ми сподіваємося, що ринок знайде свою нову рівновагу».

За її словами, регулятор був готовий до можливого зниження курсу національної валюти у зв’язку з наявністю відкладеного попиту, накопиченого під час дії адміністративних обмежень.

«Зрозуміло, що нещодавні рішення центрального банку щодо валютного регулювання передбачають спочатку певний сплеск на валютному ринку, а потім його зрівноважування і подальшу стабілізацію. Ринку потрібен певний час для поступового пошуку рівноважного курсу. Тому такі коливання були очікуваними для нас, ми впевнені: вони не будуть тривалими».

Було підкреслено, що додатковим фактором якнайшвидшої стабілізації ринку має стати рішення про прямий продаж валюти НАК «Нафтогаз України». «Я дивлюся з оптимізмом у майбутнє, оскільки великий імпортер – «Нафтогаз України», який створює на ринку значний попит, нині виведений із нього, він купує валюту безпосередньо з наших валютних резервів», – сказала вона.

Того ж дня вона повідомила, що рахунок поточних операцій і стан платіжного балансу останні кілька місяців свідчили, що курс 12,95 грн/$ 1 близький до економічно обґрунтованого (при цьому, ще в червні 2014 року озвучувалось 9,5-10 грн. за 1 американський долар).

«Ми даємо ринку можливість спробувати з нашою допомогою знайти новий рівноважний рівень, щоб у нас не було чорного чи сірого ринків, а був єдиний і ефективний», – підсумувала В.Гонтарева.

«При сьогоднішньому стані ринку, без того, що туди виходить «Нафтогаз», він (курс − ред.) повинен знаходитися на рівні 12,5-13… Я б не закладала в проект держбюджету курс інший, ніж 12,95». На момент цього повідомлення головного банкіра Країни, курс на міжбанківському валютному ринку вже складав 15,5 грн. за 1$ .

Викликає інтерес повідомлення регулятора про те, що за 2 роки для утримання курсу гривні на рівні 8 грн. за 1 $ було витрачено 22 млрд. доларів, з яких 4 млрд. грн. протягом січня-лютого 2014 року, в поточному році.

Питання в тому, яким чином було розраховано зазначену суму, оскільки згідно офіційних відомостей розміщених на сайті НБУ, вцілому у 2012 році сальдо валютних інтервенцій (перевищення продажу над покупкою) Національного банку України було від’ємним і становило «мінус» 7,5 млрд. дол. США, а у 2013 році було від’ємним і становило «мінус» 3,1 млрд. дол. США, що в 2,4 раза менше, ніж у 2012 році. Тобто разом 10,6 млрд. доларів США, що в складає 500 млн. $ в місяць.

В той самий час, 03.11.14 НБУ повідомило, що «За півтора місяці Національний банк провів валютні інтервенції на загальну суму $ 1,3 млрд», а у вересні 2014 року — 750 млн дол.

Підсумовуючи сказане вище, необхідно знову повернутись до питання обсягів міжнародних валютних резервів, які у світовій економіці, використовуються центральними банками для здійснення міжнародних розрахунків і платежів, покриття дефіциту платіжного балансу, стабілізації курсу національної валюти на міжнародному ринку.

Згідно повідомлення НБУ станом на 1 листопада 2014 року обсяг міжнародних резервів України становив 12 млрд. 587 млн. дол. США в еквіваленті (станом на 01.10.14 вони складали 16,385 млрд. $ ).

Таким чином, золотовалютні резерви НБУ за місяць скоротились на 4 млрд. доларів, з них частина пішла на покриття боргу НАК «Нафтогаз України», частина на інтервенції НБУ з підтримання стабільності грошової одиниці. Результат дій регулятора красномовний, курс національної валюти станом на 01.10.14 — 13 грн. за долар, а станом на 11.11.14 — 16 грн. долар.

І так, результат, 4 млрд. доларів США із золотовалютних резервів зникли, але на стабілізацію національної валюти не вплинули.

Крім цього, за даними отриманими ГО «Публічний аудит» на сьогодні ситуація з основними показниками, які відображають стан прямої та прихованої емісії виглядає наступним чином:

Зростання грошової маси за місяць склало близько 10 млрд. гривень.

За період з 01.09.14 до 11.09.14 для підпримки ліквідності банківської системи, шляхом надання короткострокових кредитів рефінансування Національном банком України витрачено близько 18, 5 млрд. грн. (всього на даний час заборгованість за такими кредитами складає близько 100 млрд. грн.).

За період жовтня — листопада 2014 року, дефіцит Держаного бюджету профінансовано додатково за рахунок розміщення ОВДП на суму 16, 5 млрд. грн., на цю ж суму збільшився портфель ОВДП, що знаходяться у власності НБУ (загальний обсяг ОВДП, що знаходяться в обігу на суму — 405, 25 млрд. грн., з них у власності НБУ на суму 280 млрд.грн.)

Підсумки:

Як вбачається з наведених статистичних даних, всі стабілізаційні заходами Національного банку України, станом на сьогодні, зводяться до монетаризація бюджетного дефіциту, що повністю протилежне озвученим намірам укріпити національну валюту, та не призведе до цього у короткостроковій перспективі.

Продовжується тенденція до необдуманих заяв про заплановані обмежувальні заходи, що свідчить про відсутність аналізу причин відтоку депозитів населення та юридичних осіб з банківського сектору.

Відсутня послідовна позиція національного регулятора щодо напрямків і заходів до виходу із ситуації, яка панує на валютному ринку України. А необережні висловлювання його очільника, тільки підігрівають панічні настрої населення.

Якщо все, що ми спостерігаємо сьогодні є пошуком збалансованого курс гривні, вбачається небезпечним прогнозувати на якому рівні він зупинеться.

В таких умовах, хотілося б рекомендувати офіційним особам Держави прийняти до уваги те, що кожне слово регулятора, на вагу золота та є фактором який обомувлює коливання на валютному ринку.